Ливняшка * предлагает Вам запомнить сайт «Непутевые заметки»
Вы хотите запомнить сайт «Непутевые заметки»?
Да Нет
×
Прогноз погоды

Все о путешествиях и заморских сокровищах

Райские страны для пенсионеров

Райские страны для пенсионеров

23 мар, 23:30
+2 2
Каменные грибы

Каменные грибы

23 мар, 18:57
+6 4
Лучшие ванны мира

Лучшие ванны мира

22 мар, 23:59
+3 1
Сейчас обсуждаем
Райские страны для пенсионеров
23 мар, 23:30
+2 2
Каменные грибы
23 мар, 18:57
+6 4
Лучшие ванны мира
22 мар, 23:59
+3 1
Тамбов, самый умирающий город России.
30 авг 12, 20:55
+697 182
Лучшие фото лучших путешествий
22 мар, 23:49
+12 2
Гигантское поле тюльпанов
22 мар, 00:39
+18 4
Как цветет Алтай
22 мар, 23:45
+12 2
Неожиданные Мальдивы
15 мар, 23:57
+5 1
Тайланд в фотографиях
17 мар, 18:10
+17 5
Необычный отель на острове в Ванкувере
20 мар, 23:52
+6 1

Не проканало...

развернуть

Не проканало...

Дело было так. Раньше (не знаю как теперь) поезд Львов-Киев делал остановку в Тернополе — очень тихий и красивый город. 
Соответсвенно со Львова поез выезжает в 21.00, а в Тернополе он где-то в 23.00 (в Киев прибывает утром). Как и в каждом 
уважающем себя поезде, в этом был вагон СВ, купейные вагоны, плацкарты и общие (в поезде идут последними, в них билеты 
самые дешевые и на них не указаны места).

А когда не надо указывать места — значит, не надо считать пассажиров. То есть если в вагоне должно быть 40 пассажиров, то 
это совсем не значит, что их не может быть 70. Или я не прав?

Горьким опытом наученный народ еще во Львове занимает все места в общих вагонах и побырику засыпает, чтоб не видеть как 
другие будут мучиться целую ночь в тамбуре.

Ну, ситуация знакомая.
Значит, в Тернополе в вагон подсаживается дедулька годиков так 80, но с очень хорошо поставленным чувством юмора и 
непреодолимым желанием хорошо поспать. А где поспать-то? Мест нет. Но дедок из предприимчимвых оказался: сначала он 
открывает свой чемоданчик, потом так тихо-голосно произносит «Ё* твою мать!» и начинает лазить по вагону и что-то руками 
искать. Ну, народ, заинтригованный еще тем вступлением оживился, все наблюдают за дедком, а тот лазит по коридору туда- 
сюда и что-там такое странное под нос себе шепочет.
Тут у одного любопытство не выдержало, он и спрашивает:
— Дед, чего ищешь? Может что пропало? Так ты скажи, мы тут все поищем.

Дедок встает, вытирает руки об штаны и так спокойно говорит:
— Да тут, детки, гадюку в чемоданчике вез. Хотел посмотреть как она там, а эта курва вылезла и куда-то поползла!
Сначала тишина, потом начинают визжать представительницы прекрасного пола…

У народа начинается масовый галюн. Все, что хоть как-то похоже по внешнему виду на ядовитого гада, начинает у всех 
вызывать ужас!

Начинается паника. Мужчины на руках выносят в соседний вагон своих жен и детей. Некоторых мужчин на руках выносят ихние 
жены. Кто-то как обезьяна пробирается к тамбуру через верхние полки, а кто-то вследствие такого лазания смачно падает 
кому-то на голову. Одним словом — эвакуация.

Продолжался этот массовый побег минут шесть. Всех смело. А остался кто?
Правильно — дедок.
Ну дед себе довольный, мест — на выбор. Лег себе, чемоданчик под голову и доброй ночи малята!
Просыпается наш герой утром. В окошко смотрит, поезд уже стоит. Ну, собираться-то недолго.
Потихоньку себе выходит с вагона, и по привычке на перроне «засмалыв дзыгара» (закурил).
Смотрит на небо довольным таким взглядом, а возле него дворник идет.
Ну дед так по-нашенскому и спрашивает:
— Ну как тут Киев?
И здесь фишка истории:
— Какой нах.. Киев! Тернополь. Какой-то мудак вчера в вагоне змею запустил, так народ так кричал, что вагон пришлось 
отцепливать. Вот сейчас отгонять будут и проверять.

Еще прикольные истории


Опубликовано 27.02.2014 в 06:20

Комментарии

Показать предыдущие комментарии (показано %s из %s)
Ирина (Романовская)
Ирина (Романовская) Не плюй в колодец... Текст скрыт развернуть
2
27 февраля 14, в 18:24
Евгений Черняев
Евгений Черняев Эту историю - только в стихах - ещё году эдак в 1989 услышал.http://ledilid.livejournal.com/685345.html?thread=9965089
Написав Administrator
Середа, 27 травня 2009 15:50
Головна статті
СТЕПАН ОЛІЙНИК (Вірші)
ПЕС БАРБОС І ПОВЧАЛЬНИЙ КРОС
СИНОК-МАТЕМАТИК
НОМЕНКЛАТУРНИЙ МАЦЕПУРА
«БАРИШНЯ» З ГІТАРОЮ
ДЕ ІВАН?
«СИМПОЗІУМ»
«МАЛЬЧИК»
МАМИНА ХАТА
ВЕРБЛЮД
ГОТОВ ПОЧАТИ ВСЕ СПОЧАТКУ...
ЗДОРОВШЕ З ГУМОРОМ ЖИВЕТЬСЯ
У НАРЯДНІЙ
З ОДЕСЬКИХ ЗАМАЛЬОВОК
З РАННІХ ВІРШІВ
Всі сторінки
Сторінка 2 з 15


Твори Степана Олійника


ЖЕНИШОК

Не підстрижений, патлатий,
В тридцять років нежонатий —
Парубкує Вольдемар,
Тре-вичовгує бульвар

— Ти б женивсь, дівчат багато! —
Натякають мама й тато.
— Втну, маман, весільний бал,
Як знайду свій ідеал!...

Вже зносив і дві гітари,
А знайти не може пари!
Ось і вчора він в саду
Стрів красуню молоду.

Йшов за нею крок по кроку,
Компліменти сипав збоку.
Лестив їй кварталів п`ять

(Нав`язався проводжать!).

Нишком вивідав пронира:
Хто батьки, чи є квартира.
Те і се — і взагалі —
«Волга» є чи «Жигулі»?

Як почув на ту «прикидку»,
Що живе…у гуртожитку, —
Струни збурив, дав акорд
І відскочив злий, як чорт!

В ідеалі Вольдемара
Зовсім інша діва-пара:
Та, що в неї скрині є,
В гаражі авто своє,

Та, що батько їй впридачу
Дасть іще за містом дачу;
Мама в неї щоб була
Роботяща, як бджола:

Щоб на дачі, в тихім парку,
Мав він тещу-куховарку!..
При жоні добра завал —
Ось який той ідеал!

Не працює вже три роки,
Бо ж по горло й так мороки
(Третію осінь і весну
Все підшукує жону!)

Покажи машину, шубу —
Поведе й стару до шлюбу.
Не таїти нам гріхи,
Є такі ще женихи!

Уночі на тротуарах,
Ріжуть «шейки» на гітарах,
Будять криком весь квартал —
Все шукають «ідеал»!

1975



ПЕС БАРБОС І ПОВЧАЛЬНИЙ КРОС

До озер, через луги,
Там, де верб зелені шати,
Йшли природи вороги —
Браконьєри-торбохвати.

Поспішали мимо плес
За Гаврилом-здоровилом.
Збоку біг цибатий пес,
Дресирований Гаврилом...

Що не крок — тріщить лоза.
Йдуть, нема на них холери!
Ось і озеро-краса.
І спинились браконьєри.

Підізвавши двох Микол,
Одігнавши пса рудого,
Дістає Гаврило тол
І дружкам говорить строго:

– Киньте к бісу цигарки
І замріть у цій хвилині,
Бо як бахне — на шматки
Рознесе вас по долині.

Прикріпив Гаврило Щур
Тол на палку-закидалку,
Підпалив бікфордів шнур
І жбурнув на воду палку.

Ліг на землю на живіт
І простяг тремтячі руки.
П'ять хвилин — і гримне світ!
І спливуть соми і щуки!

Але світ не без чудес
(Не забуть їм ту рибалку!):
Як уздрів служака-пес,
Що хазяїн кинув палку, —

Гавкнув хрипло — і туди:
Діставати, як привчили!
Палку — в зуби... і з води
Пре до берега щосили!

Пре на них... А шнур горить!.
Торбохватам не до рибки:
Щур «ой боже!» верещить,
В двох Микол волосся дибки!

Двоє в майках і трусах,
Щур Гаврило в тілогрійці —
Чешуть так, що глянуть страх!
Хоч записуй в олімпійці!

Шнур згоря! Сильніше «крос»!
Озирнуться торбохвати —
З вибухівкою Барбос
Наступа уже на п'яти!

Марафонську боротьбу
Тим скінчили браконьєри,
Що залізли на вербу
І притихли, мов тетері.

Під вербою став і пес.
Кинув тол й махнув ганяти...
Мить... і дим аж до небес!
Бахнув тол гучніш гармати!

Бахнув так, що їх труси
Над вербою закружляли,
Що суконні картузи
З неба й досі ще не впали.

Бахнув так у всі боки,
Що тікали з лугу коні,
Що здригнулися шибки
У міліції в районі,

Що хрестились на траві
Два Миколи і Гаврило.
Хтось питав їх:
— Ви живі? —
Ті не чули. Поглушило!

Сполошилося село,
Збіглись діти до левади,
Лиш нікого не було
Ні з району, ні з сільради.

Там воюють на словах,
Шлють з міліції папери...
А в озерах і річках
Нищать рибу браконьєри!

1960





БАНЯ



Комунгоспу мудрий зав

На засіданні казав:

—Якщо глибше взять питання,

Що таке, по суті, баня?

Дехто каже: душ... вода...

Верхоглядство! Єрунда!

Не забудьмо, що під душі

Стануть в ряд живії душі.

Отже, суть — свіжить їм дух!

Так, щоб з бані чулось: «Ух!»

...Згідно тому міркуванню,

Спорудить задумав баню!

У райцентрі на виду

У занедбанім саду

Через рік з піску і глини

Піднялись високі стіни.

Доки стіни сохли рік,

Трішки хилячись на бік,

Зав добув чотири балки,

Три бачки і дві мочалки.

Доки балки сохли рік,

Зав дістав і приволік

Жерстяну трубу весною —

В два обхвати шириною,

Тридцять метрів висота!

Не труба, а красота!

Через рік в ту саму пору

Підняли трубу угору!

Закопиливши губу,

Поглядав він на трубу

І підкреслював солідно:

—От труба! Аж в область видно!...

Потім балки хтось украв.

І стривожений наш зав

Про загрозливі ті факти

Написав чотири акти.

Не минуло й років два,

Як біда прийшла нова:

Саме в час, як зав купався

Дома в ночвах полоскався,

В шибку брякнув дід Кузьма:

—Караул! Труби нема!

Зав закліпав: — от так штука!

Та невже хто вкрав, падлюка?..

Полетів на ту біду

І побачив у саду:

На траві труба лежала,

Всі дубочки поламала,

Розрощивши, мов лозу,

Прокуророву козу.

Наполоханий грозою,

Зав мотнувся за козою!

Перемацав сотні кіз

І взамін... аж дві привіз.

Після цього зав-ледащо

Взявсь за діло ніби краще.

Сам рихтує він трубу

Вже сімнадцяту добу!

Та не скоро ще під душі

«Стануть в ряд живії душі».

Змарнував він гроші й час...

За ці роки — гляньте! — в нас

Збудували млин і школу,

В клуб дістали радіолу,

По асфальту з дальніх сіл

Став ходить автобус «ЗІЛ»,

Лиш стирчить і досі в плані

Будівництво горе-бані!

Чи не в вас, бува, той зав,

Про якого я писав?

1954




САМ СЕБЕ ПЕРЕХИТРИВ
(За народним жартом)

Поїзд Київ — Станіслав
Уночі в Попельні став.
З напівтемного перону
Втиснувсь дядько до вагону.

«Хоч людей і тьма, та їх
Одурю я геть усіх,
Улаштуюсь! — мислить дядько.—
Я ж не тюхтя-безпорадько».

Хитруватий склавши план,
Зиркнув дядько в чемодан,
Скрикнув «ой!» та без балачки
Попід лавку лізе рачки.

Що шукаєте ви там? —
Знявся лемент, шум і гам.
- Я ловлю, а не шукаю.
Все одно її спіймаю!..

— Кицьку ловите свою?
— Та не кицьку, а змію!
Десь сюди вона, погана,
Шугонула з чемодана.

Вчувши дику новину,
Зникли люди — в мить одну! ...
З'ївши з салом паляницю,
Виліз дядько на полицю.

Спить він смачно, аж хропе:
Сам-один — на всі купе!
А в години у ранкові
Погукав провідникові:

А чи скоро Станіслав?
Не проїхав, не проспав?..—
З ліхтарем в руці з-під лавки
Провідник дав точні справки:

Де там скоро! Спи й не бійсь.
Вчора йолоп тут якийсь
Здуру випустив гадюку,
Відчепили нас на муку.

От і кукаєм «ку-ку!»
У Попельні в тупику!

1961
Текст скрыт развернуть
1
27 февраля 14, в 19:31
Евгений Черняев
Евгений Черняев Евгений Черняев Почему-то вместо одной байки вставилось до чёртиков много лишнего. Прошу прощения. Текст скрыт развернуть
1
27 февраля 14, в 19:33
chertopolog Киселева (Чернявская)
chertopolog Киселева (Чернявская) Чисто хохляцкий прикол! Текст скрыт развернуть
2
27 февраля 14, в 21:03
ОКСАНОЧКА К (В)
ОКСАНОЧКА К (В) значит дед сел в Тернополе, а потом родной вокзал не узнал ))) и то, что поезд не трясло тоже не заметил... Ой сказки... Текст скрыт развернуть
2
28 февраля 14, в 17:27
Показать новые комментарии
Показаны все комментарии: 5
Комментарии Facebook
И едем дальше
Райские страны для пенсионеров
23 мар, 23:30
+2 2
Особенности Кубы
23 мар, 23:26
0 0
День Огня в Валенсии
23 мар, 23:24
+1 0
Факты о такси разных стран мира
23 мар, 23:17
0 0
Потрясающая деревянная архитектура
23 мар, 23:09
+1 0
Как мир справил день весеннего равноденствия
23 мар, 23:05
+1 0
Хуакачина
23 мар, 19:06
0 0
Сад скульптур Бруно Торфса
23 мар, 19:03
+1 0
Комодские драконы
23 мар, 18:59
+3 0
Каменные грибы
23 мар, 18:57
+6 4
Подземный мир, обнаруженный случайно

Подземный мир, обнаруженный случайно

18 мар 15, 15:06
+962 161
Германия. Кельн. Выставка ка…

Германия. Кельн. Выставка камелий...без дамы.

4 сен 12, 23:07
+824 122
Райские острова Карибского моря

Райские острова Карибского моря

12 ноя 12, 23:40
+805 119
Невероятное умение сов остав…

Невероятное умение сов оставаться незамеченными

14 окт 12, 20:55
+742 89
Тамбов, самый умирающий горо…

Тамбов, самый умирающий город России.

30 авг 12, 20:55
+697 182
10 самых маленьких стран

10 самых маленьких стран

29 окт 12, 16:34
+689 56
МОРЕ, СОЛНЦЕ, КРАСОТА. Среди…

МОРЕ, СОЛНЦЕ, КРАСОТА. Средиземное море, Аланья, Турция

27 июн 12, 16:13
+681 256
О, Рио, Рио!!! Или...Мечты с…

О, Рио, Рио!!! Или...Мечты сбываются!

3 окт 12, 11:03
+667 139
Германия.Кенигсвинтер.Замок …

Германия.Кенигсвинтер.Замок "Драхенбург".

11 авг 12, 13:04
+649 135
Осенний Париж. Путевые заметки

Осенний Париж. Путевые заметки

25 окт 12, 18:06
+647 108